Ернест бездоганно володів англійською та іспанською, міг говорити французькою та італійською і вдавав, що розуміє німецьку та африканську камбу. Попри це, він не радить Institut Francais, Goethe Institut чи Green Forest. Нам було би грішно не поділитися його досвідом з вивчення іноземних. Тим паче, якщо вони нам не по кишені. Отже, чотири некорисні поради Гема:
Забудьте про англійську граматику та французькі артиклі. Вчіть латину!
Гем у школі поруч із англійською вивчав латину. Вона, як мати мов, допомогла йому опанувати італійську під час Першої світової війни та без неї він би не одразу звик до балачок французів. І справді, вивчивши цю мертву мову, говорити будь-якою іншою простіше. Питання лише в тому, чи варто витрачати безмір часу на вивчення складної граматики латини, чи згадати про свої англійські та іспанські підручники?
Гемінґвей у шкільні роки. Фото: Wikimedia Commons
Переїдьте в іншу країну.
Отже, припустімо, ви знаєте латину. Тепер все просто: шукайте війну в країні, чия мова вам подобається, і гайда! Не дарма ж у нас безвіз.
Ваші знання мертвої мови + стрес = бездоганна розмовна говірка.
Гемінгвей потрапив до Італії під час Першої світової війни. Він швидко опанував тутешню мову, і вже після поранення, у госпіталі, потоваришував із місцевим майором. Останній зробив комплімент Ернестовій італійській, на що письменник сказав, що вона занадто проста, аби лестити йому. Щоправда, після того, як майор запропонував хлопцю вивчити граматику, Гем не говорив декілька місяців. Вчив. І боявся помилитися.
Гемінґвей із солдатом, із яким він міг говорити італійською (але це не точно)
Повернімося до вас. Війни в потрібній країні може і не бути. Не засмучуйтесь. Ви завжди маєте потенціал стати позаштатним кореспондентом хорошої газети і рушити в омріяне іноземне місто з нульовим рівнем знань. На місці зорієнтуєтесь. У разі чого, шукайте українську діаспору і балакайте з нею. Ернесту пощастило трохи більше, ніж нам. У цей час янкі окупували Європу і, приїхавши до Парижа, він навіть міг відвідувати книжковий магазин з англомовними виданнями. Про всяк випадок, адреса українського посольства в Парижі: 21 Avenue de Saxe, 75007. Там вам допоможуть. Якщо це не вихідні. І не вечір. І якщо у вас “правильне питання”.
Гемінґвей вдає, що він француз, у береті. Фото з колекції Бібліотеки Дж. Кеннеді
Єдина порада, якою ви скористаєтесь. Новини.
Завантажте на телефон BBC. Впродовж дня щокількагодин читайте одні й ті ж новини різними мовами. Таким чином, ви розумітимете, про що йдеться. І отримуватимете хороше лексичне збагачення. Гем так робив, як тільки переїхав до Парижа. Він купував дві газети: англійську та французьку. Одну читав вранці, іншу – по обіді. Згодом він “домучив” (за власними словами) “Мадам Боварі” Флобера в оригіналі, а тоді твори Гі де Мопассана та інших французьких класиків. Після декількох місяців читання новин у тролейбусі, Ваш успіх теж не за горами.
У закладах просіть два меню. Тутешньою мовою і англійською (якщо ви її знаєте, звісно).
Шлях до сердець іноземців лежить через шлунок! Вивчіть назви всіх місцевих страв і розповідайте про них рідним та близьким. А ще з розумінням кивайте головою, коли хтось говорить про “sauerkraut”. Німецькі університети досі намагаються дослідити, чи володів Ернест німецькою. Одним з доказів є його гастрономічні знання. Це не дивно, бо Гем відвідував Німеччину та Австрію з журналістською метою не раз. Щоправда, сумніваємося, що знання німецького меню свідчать про володіння мовою, але зайвими вони точно не є. У складній ситуації можна згадати про щось на кшталт круасанів та піци. Ці слова, на щастя, інтернаціональні.
Ернест Гемінґвей розважається у закладі харчування. Фото з колекції Бібліотеки Дж. Кеннеді
Поради від Ернеста закінчилися. А його життєвий досвід – ні. Після США, Канади, Італії та Франції, Гемінгвей переїхав на Кубу. І так призвичаївся до іспанської там, що, за свідченням своєї останньої дружини Мері Велш, говорив іспанською навіть уві сні. А ще це єдина мова, якою він міг писати так само добре, як англійською. Кубинські дослідники з самовдоволенням поширюють такі слова письменника:
“Іспанська – єдина мова, яку я по-справжньому знаю. Але, як воно є, мушу писати англійською, мовою негідників, але з достатніми маневрами”.
Правда це чи ні, вирішувати не нам. Тому, пропонуємо просто переглянути відео іспаномовного Ернеста. І бажаємо успіхів у навчанні, бо мови відчиняють не лише літературні двері.
Гуцалюк Дарія
Читайте також:
Comments