Інструкція 3: Куди подіти зайві кошти?
- Пусто
- 20 лист. 2018 р.
- Читати 3 хв
Ви вже придбали абсолютно все, чого потребуєте, навчилися просити у друзів (та недругів) гроші, а на картку надійшла неочікувана стипендія? Чи, може, дістали з шафи осіннє пальто і раптом знайшли там давно забуті сто гривень? В будь-якому випадку, ділимося з Вами кількома ідеями від Клода Моне, куди вкладати зайві гроші, коли їх у вас аж греблю гати.
Як ви вже знаєте з Інструкції 1 та Інструкції 2, Клод Моне не завжди був заможним та навіть міг жити на одній картоплі. Його борг навіть сягнув майже мільйона сучасних є
вро. А втім, через якийсь десяток-два років Клод вже продавав свої картини за тисячі (а то й десятки тисяч) франків та міг дозволити собі все, що хотів та навіть трохи більше. Ось Вам кілька альтернативних ідей, куди вкласти гроші, якщо у вас їх з надлишком.
Потоваришуйте з квітами
Сад Клода Моне в Живерні
Садівництво та флористика – дороге задоволення. Однак Клод Моне обожнював свій сад понад усе і був готовий вкладати у нього чимало грошей. Моне платив аж семи садівникам, які піклувалися про все його “багатство”. Німфеї щодня очищали від пилу, доглядали гліцинії, троянди та іриси, гіацинти, піони, настурції, рододендрони, азалії і ще багато інших видів квітів, про які Моне читав у книжках про ботаніку та які замовляв собі з різних куточків світу. Загалом, на сад витрачали близько сорока тисяч на рік. “Мій головний шедевр – це мій сад!” – любив казати Клод Моне.
Розвивайте місто (або село, щоб воно стало містом)
Клод Моне займався меценатством для Живерні. Щоправда, не завжди через альтруїзм. Одного разу він виклав 1200 франків, щоб заасфальтувати шосе на Руа. Моне вирішив зробити це просто тому, що пилюка від автівок підіймалася в повітря та “осідала на його прекрасних квітах”. Можливо, мотиви Клода були дещо егоїстичними, та на розвиток міста цей егоїзм впливав цілком позитивно.
Будьте eco-friendly
Клод Моне дбав про навколишнє середовище ще тоді, коли ніхто не ходив з лляними торбинками та металевими соломинками. Дізнавшись, що в Живерні, за два кроки до його улюбленого саду, хочуть побудувати завод крохмалю, художник збунтувався. Він писав гнівні листи префекту Живерні: “Я поселився тут через красу та чарівність цих місць і, думаю, зробив деякий внесок в добробут і процвітання цього краю, куди мій приклад привів немало художників та іноземців, в результаті чого тут з’явився великий готель, а вартість землі помітно зросла. Продаж болота під забудову заводові змусить всіх художників та іноземців негайно покинути ці місця.” Будівництво заводу шкодило й іншим мешканцям міста – виробництво крохмалу могло вбити всю річкову рибу. Коли муніципалітет відмовився продавати художникові болото, він запропопонував заплатити 5500 франків, залишивши територію у володінні комуни, аби лише в Живерні не будували заводу.
“Сена в Живерні” 1897
Скуповуйте автомобілі
Крутелик Моне у своєму автомобілі, 1906 рік ©Monet Painting
Навіть якщо ви не зовсім вправний водій, Ви завжди можете найняти собі шофера, або подарувати ці авто своєму синові. Одного разу на Різдво Моне придбав собі розкішну автівку фірми “Панхард”, яка мала вісім кінських сил і коштувала, як його картина. Однак, зі щорічними доходами у 200 тисяч франків, художник спокійно міг дозволити собі купити авто за якихось там 11 тисяч. Оскільки син Клода, Мішель, захоплювався автомобілями, то в Моне був цілий гараж з колекційними автівками, якими Мішель із задоволенням користувався (а іноді й розбивав їх). Окрім автівок, Клод володів чотирма кораблями для прогулянок по річці.
Даруйте близьким подарунки
Як свідчив ще один син Клода, Жан П’єр: “Як тільки ставало відомо, що він повертається додому, для нас наставала щаслива пора очікування (…). Він ніколи не забував щось нам привезти. З Ексан-Провансу – надзвичайно смачне мигдалеве печиво, з Етрета – сітки з кінського волосся для полювання на птахів. Цього разу у валізах виявилися тюленячі шкури, хутряні шапки та ковзани.” Моне також не скупився на дорогі подарунки своїй коханій дружині – Аліса шила одяг у відомого кравця Ворта.
Жан П’єр на конику
Попри те, що Клод пережив справді скрутні часи, він не став скупою людиною і знав, що гроші – це просто гроші. Художник жив у задоволення собі та своїм близьким. Особливо тоді, коли нарешті міг це дозволити!
Можливо, ви не будете розводити величезний сад чи привозити друзям тюленячі шкури з півночі, але ми (і Клод Моне разом з нами) точно радимо Вам завести маленького сукулента на підвіконні чи купити подрузі мигдалевого круасана.
Кулик Тетяна
Читайте також:
Comments