Митці часто захоплювалися різними дивацтвами, і Піт Мондріан – не вийняток. Він жив собі життям звичайного вчителя малювання, аж поки до його рук не потрапила книга з окультними теоріями і не затягнула в секту теософів. З’ясовуємо, як батько абстракціонізму Піт Мондріан шукав баланс у Всесвіті та ненароком вбив традиційне мистецтво.
Генетика й теософія
Піт Мондріан народився в невеликому містечку в Нідерландах. Чоловіки в його сім’ї були пов’язані з мистецтвом: батько – вчитель малювання, дядько – учень Вілема Маріса, відомого гаазького художника-імпресіоніста. Малий Піт часто ходив з ними писати до річки, а коли підріс, вступив у Академію образотворчих мистецтв в Амстердамі.
Згодом він влаштувався вчителем малювання. У вільний час писав картини для себе. Цей період припав на розквіт голандського імпресіонізму, тому митець здебільшого створював зображення річок, полів і вітряків. Так і минало його життя, аж поки у 36 він не дізнався про Теософське товариство.
Теософське товариство просувало квазірелігійне вчення про те, що світ пронизує Першопричина, або Абсолют. У природі все невипадково, а в кожному з нас є частинка цього абсолюту. Коли ми її в собі відкриємо – возз’єднаємося із гармонією Всесвіту.
Мондріан казав, що ця філософія “розплющила йому очі” і до кінця життя супроводжувала його в мистецьких пошуках.
1911 року в Амстердамі пройшла виставка французьких кубістів. Париж тоді був епіцентром усього нового в мистецтві. Вражений Мондріан того ж року покинув наречену й роботу та переїхав до французької столиці. Митець навіть змінив своє данське ім’я на Піт Мондріан, щоб краще влитися в паризький авангард. Найбільше на його стиль вплинув дует Пабло Пікассо та Жоржа Брака. Пітер, який раніше загравав з неприродньою гамою фовістів, побачив їхні сіро-землянисті картини та змінив ставлення до мистецтва назавжди.
Кубізм для Мондріана був тимчасовим. Цей стиль не задовольняв його теософські духовні пошуки. Коли розпочалася Перша світова війна, він повернувся до Нідерландів та присвятив наступні роки створенню нового напряму у мистецтві. Так зародився неопластицизм.
Неопластицизм
Неопластицизм став одним з перших напрямів абстрактного мистецтва. Для нього характерне прагнення до “універсальної гармонії”, яка виражається у простоті кольорів та форм. Засоби самовираження обмежені до перпендикулярних ліній та трьох базових барв (синього, червоного та жовтого), до яких додається лише білий або чорний. Ця суворість мала б позбавити мистецтво індивідуальности та наблизити його до універсальности.
Такою була база ідеології мистецького угрупування “Де Стиль”, яке Мондріан заснував разом із художниками Бартом ван дер Леком та Тео ван Дусбургом.
Журнал "Де Стиль"
“Де Стиль” мав власний журнал, де Мондріан 1919-го оформив концепцію неопластицизму у формі діалогу “Нова Пластика в Мистецтві”. В розмові беруть участь митець та співак. Останнього Піт обрав, щоб звертатися за прикладами до музики.
Діалог звучить так:
С: Я не бачу нічого в цих прямокутниках. У чому ваша задумка?
М: У моїх нових картин та сама мета, що й у старих. Вона просто виражена більш чітко, ніж раніше.
С: І що ж це?
М: Мета в тому, щоб пластично виразити зв`язок шляхом протиставлення кольору та ліній.
С: Але ваші старі роботи зображували природу?
М: Природа для мене була шляхом вираження ідеї. Але якщо ви стежите за моїми роботами, то точно побачите в них поступову відмову від натуралістичного зображення предметів і акцент на пластичному вираженні зв’язків.
С: Тобто, на вашу думку, природній вид об’єкта суперечить пластичному вираженню зв’язків?
М: Погодьтеся, якщо два слова проспівати з однаковим акцентуванням, вони послаблять одне одного. Неможливо з рівною ясністю зобразити природній вид об’єкта та пластику зв’язків. У натуралістичній формі, в природному кольорі та лініях пластичні зв’язки завуальовані. Пластично передати їх можна лише через колір та лінію.
Назва напряму така, бо тоді “пластичними мистецтвами” називали живопис та скульптуру. Шокований Першою світовою, Мондріан намагався допомогти суспільству почати нове життя — звідси префікс “нео”. Рівновага, напруга та баланс були ключовими принципами Мондріана. Так його мистецтво було політичним маніфестом про свободу, єдність та співпрацю: елементи картин не рівні, бо різні за кольором та розміром, але рівноцінно важливі для загального балансу.
smartslider3[6]
Мондріан поставив собі завдання збалансувати на полотні об’єкти, які начебто неможливо збалансувати. На більшості полотен 1920-их років здається, що центр порожній, а всі об’єкти знаходяться по периметру. Утім, це не просто контур. Білі, світло-сірі та світло-блакитні квадрати є окремими елементами композиції. Білі блоки більш “легкі”, ніж кольорові, але більші за розміром. Виходить, що жоден об’єкт не домінує, але всі не зливаються в щось одне. Вони самодостатні.
Коли Мондріан вперше представив свої картини у жанрі неопластицизму, критики поставилися до них, як до фіналу його кар’єри. Утім це був лише початок “того самого Мондріана”. З кожною наступною роботою митець лише розсував межі своїх здібностей і розвивав філософію абстракціонізму.
Естетика групи “Де Стиль” дуже скоро проникла в інші сфери мистецтва. Герріт Рітвельд запозичив стиль Мондріана для виробництва меблів та інтер’єрів. “Дім Шрьодер”, який він виконав у стилі неопластицизму на замовлення багатійки Трюс Шрьодер, лише доводить ажіотаж навколо угрупування.
smartslider3[7]
У 1965 році модельєр Ів Сен-Лоран створив сукню, яка нагадує “Композицію з червоним, синім та жовтим”. Вона зовсім згодом з’явилася на обкладинці “Воґ”, і натхненний дизайнер придбав ще чотири картини митця.
Під час Другої світової Мондріан знову втікав від війни, цього разу в Нью-Йорк. Його надихав темп та музика великого міста, тому нові картини були більш яскравими та динамічними, ніж раніше. Він відмовився від чорної сітки та все частіше писав кольорові лінії.
Серія ""Бугі-Вугі"" (1943-1944)
У 1944 Піт Мондріан помер від пневмонії. Його останньою роботою стала студія, в якій він працював у Нью-Йорку. Коли він заїхав туди, пофарбував стіни у білий колір і додав кольорові прямокутники. Друзі митця засвітли її в деталях на плівку, а потім відкрили для виставки на шість тижнів. Студію-інсталяцію назвали “The Wall Works”, а її точні копії тепер періодично встановлюють у різних музеях світу.
Ів Сен-Лоран свого часу сказав про Мондріана: “Він досягнув найчистішого живопису: тут більше нема чого додати”. Мондріан і справді відкрив новий розділ у живописі та подарував нам неопластицизм – один з перших напрямів абстракціонізму. Тому спробуйте, як і він, віднайти баланс та релігійно вірте в себе – і частіше читайте Пусто.