Почуваєте себе недоумком серед сліпуче білих стін Пінчук Арт Центру? А в кожній залі вдаєте зацікавленість та розуміння перед медіаторами, щоб вони нічого не запідозрили? Після 15 хвилин починаєте шукати вихід, паралельно думаючи, як швидше доїхати до Національної галереї і побачити “нормальну” експозицію? Здається, комусь слід навчитись ходити на виставки сучасного мистецтва.
Інструкція для багаторазового використання:
1. Нічого не очікуйте
Очікування – кепська річ, як і в житті, так і в галереях. Спонтанність та несподіваність завжди викликають найщиріші емоції. Не варто вважати галерею сучасного мистецтва місцем богемним та високим, очікуючи побачити там чоловіків за сорок в дорогих окулярах та з келихом вина, ще дорожчого за окуляри. Ні, якийсь шанс зустріти такого, звісно, є, проте сучасне (в контексті мистецтва) не означає дороге та модне. Сучасне – не обов’язково покращене та унікальне. Сучасне мистецтво означає лише те, що його автор ще живий і зможе надавати вам стусанів, коли дізнається, що ви закотили очі біля його витвору. Тож не намагайтесь скласти якесь враження про виставку по постеру, назві чи опису – все одно вийде зовсім не те. Якщо не мати ніяких очікувань, сучасне мистецтво може приємно здивувати. І дуже хоче, повірте.
“Не бійтесь галерей” Ґрейсон Перрі
2. Оцініть простір
Сучасна галерея – це той випадок, коли розмір має значення. Для контемпорарі мистецтва характерна динамічна комбінація матеріалів, форм, методів, концептів і ніяких обмежень у вигляді рамки. Простір доповнює експозицію: порядок, в якому розміщені роботи, тематика залів, емоційна навантаженість. Сучасне мистецтво вийшло за площину “картина на стіні” та продовжило свій рух у всіх доступних напрямах. Часто простір не тільки доповнює, а й є невід’ємною частиною інсталяції. Приміром, складно уявити Клауд-Гейт Аніша Капура в галереї чи у себе вдома, бо вона створена для вулиці. Лише при взаємодії із навколишнім простором та людьми, скульптуру можна вважати цілісною.
“Клауд-гейт” Аніш Капур (2004-2006)
3. Підійдіть, відійть, повторіть
Кожен арт-об’єкт має свою відстань сприйняття. Роздивіться деталі, якщо вважаєте їх важливими, потім відійдіть та обміркуйте загальну форму. Отак, коли ходите по приміщенню, починайте ставити собі запитання, шукати зв’язки і відсилки. Відстань та зміна кута зору часто використовуються художниками для ще більшого ефекту і часто є ключовими в роботі. Наприклад, анаморфний друк Джозефа Ігана та Хантера Томпсона.
This slideshow requires JavaScript.
4. Сформуйте своє враження
Навіть якщо нічого не зрозуміло, не поспішайте розчаровуватись. Дослухайтесь до себе, щоб зловити найтонші думки та асоціації, відчути, притягує вас чи відштовхує, надихає чи пригнічує. Сучасне мистецтво дозволяє аналізувати трошки більше, аніж глибину кольору натюрморта 16 століття чи ширину мазка. Іноді не варто шукати важливого підтексту, а просто сприйняти щось як вираження художника, як приємний оку об’єкт. Деколи купа сміття – це просто купа сміття в галереї. І сутність не в ній, а в тому, як реагують люди на неї. Така іронічність є особливою рисою сучасного мистецтва, адже воно частково втрачає свій сенс без глядачів. “Моє ліжко” Трейсі Емін буде просто ліжком, поки його не помістять в умови галереї, де воно зможе розказати свою історію. І якщо ми точно знаємо, що Вінсент ван Гог – геній, бо так кажуть авторитети, то щодо робіт сучасних митців точаться дискусії. Не існує чіткого розуміння, що означає геній в мистецтві в наш час.
“Моє ліжко” Трейсі Емін (1998)
5. Не соромтесь запитати
Пізнати до кінця об’єкт сучасного мистецтва можна, тільки зрозумівши закладену автором ідею. Хоча це питання мети, тобто хто за чим прийшов: за відчуттями чи смислами. Якщо в галереї присутні медіатори, попросіть їх розповісти про виставку, об’єкти, конкретну інсталяцію або художника. Вважайте виставлене в галереї кінцевим продуктом, якому передують ставлення автора до суспільних питань, вірування та ідеології, умови дитинства та роботи, коло інтересів та, врешті-решт, ідея, емоція, інформація, які він хотів передати. Якщо спеціально обізнаних людей поруч немає, загугліть автора самі. Хорошою ідеєю також буде записати імена та назви робіт і потім вдома приділити час невеликому дослідженню. Часто факти із життя художників пояснюють повною мірою їхні роботи.
“Не бійтесь галерей” Ґрейсон Перрі
6. Беріть обізнаних друзів
Якщо вам справді цікаве сучасне мистецтво, напевне у колі ваших друзів знайдеться той самий гік, який дивиться на Youtube не тільки “Супермодель по-українськи”, а відеороботи Аліни Клейтман. Або, принаймні, людина, яка готова брати участь у перформансі Марини Абрамович без умовлянь. Попросіть розказати вам найцікавіше, допомогти помітити деталі, а головне – вдвох набагато комфортніше прийти в невідоме середовище. Даруйте один одному книжки про мистецтво та ходіть на фільми про художників, відвідуйте галереї та фотографуйте роботи, які сподобались найбільше чи викликали питання, адже, проводячи міні-дослідження, можна з часом стати справжнім гуру.
7. Якщо ви нічого не розумієте
Якщо ви нічого не розумієте, це і є сучасне мистецтво. І я майже серйозно. Відвідувачі галерей часто бувають розгубленими, ходячи від інсталяції до інсталяції, ні з ким не контактуючи. В чому сенс швидко пробігти всі поверхи Пінчук арт центру, проглянути здалеку відеороботи та нічого не збагнути? Деколи самої роботи достатньо, просто її впливу на вас, думок, які вона викликає. Деколи ідея роботи настільки інсайдерська, що зрозуміти її до кінця пересічному глядачеві неможливо. Деколи об’єкт створено, щоб кожен знайшов у ній свій сенс – без пояснень та відсилок. Не ускладнюйте, щоб не перетворити похід в галерею на виснажливий процес самобичування: можна зрозуміти із всієї експозиції лише один об’єкт, але він надихне продовжувати подорож.
“Впускаючи вазу династії Хань” Ай ВейВей (1995)
І наостанок: все може бути сучасним мистецтвом
Якщо пісуар чи справжня акула в формальдегіді виглядатимуть, як мінімум, підозріло у музеї Ханенків, то для сучасних галерей це саме те, що треба. Однією з принад сучасного мистецтва є універсальність в плані засобів, способів, матеріалів. Це однаковою мірою benefits і для художника, і для глядача, адже для першого це означає відсутність будь-яких обмежень, хіба що власних, а для другого – розширення свідомості через незвичайні об’єкти, притаманні стеореотипічному баченню галереї.
Я знаю, про що ви думаєте в сучасних галереях: мені треба щось зрозуміти чи це занадто складно для мого розуміння? А може навпаки – сучасне мистецтво занадто безсенсове, щоб я витрачав на це свою увагу? Так чи інакше, воно створене, щоб викликати у вас емоції, змусити подумати над тими чи іншими проблемами, відповісти на свої запитання або найкраще – поставити нові. Почніть свою подорож якомога раніше. І не бійтесь галерей!
Шевчук Ангеліна