«Коли ви роз'єднуєте переплетені частки і рухаєте одну частину у протилежному напрямку від іншої, навіть на протилежних кінцях Всесвіту, якщо ви змінюєте або впливаєте на одну, інша буде однаково змінена або порушена»
Джим Джармуш взяв любов, вампірів, естетику, мистецтво, додав і зробив один з найбільш відомих та іконічних фільмів в інді жанрі. Це вам не Белла з Едвардом: завжди ідеальні і завжди пристрасні. Ні, це дві старих душі в надзвичайно красивих тілах, які кохають за теорією Ейнштейна, згаданою вище, і кайфують від відбірної крові. Говоримо про фільм ідеальний і для вечірнього релаксу, і для інтелектуального збагачення.
Рік: 2013 Жанр: естетична драма про кохання вампірів
Акторський склад: Том Гіддлстон, Тільда Свінтон, Міа Васіковська, Джон Гарт, Джеффрі Райт.
Про що?
Адаму 500 років. Він живе в Детройті, колекціонує музичні інструменти, жаліється на сучасний світ. Його будинок схожий на занедбаний склад вінтажного магазину. Сам герой – звалище для депресивних думок, які він встиг назбирати за кілька століть. Він не вбиває людей, а ходить у госпіталь в халаті з бейджем “Доктор Фауст” та купує французьку кров у місцевого лікаря. У нього є кохана. Її звуть Єва. Вона живе в Танжері, Марокко, і вправно користується Скайпом. У вільний від спілкування з Крістофером Марлоу час, що трапляється аж занадто часто, вона поглинає тисячі книжок написаних сотнями різних мов. Їй 3000 років. І, на щастя, вона навчилася розуміти, коли її половинка потребує підтримки та допомоги. Тому Єва сідає в літак, прибуває в Детройт і починається надзвичайно красивий снобський фільм з багатьма референсами до класичного мистецтва, витонченою музикою та танцювальними рухами головних героїв. Ми потрапляємо в меланхолійну казку про безсмертя в одному акті. В іншому з’являється дещо дика сестра Єви, яка репрезентує сучасний світ і намагається сколихнути створений Адамом і Євою вакуум любові. Але він завжди залишається. Насправді фільм практично без сюжету. Він побудований на естетиці, музиці та бездоганній грі акторів.
Звідки взялася ідея?
Джим Джармуш завжди хотів зробити стрічку про історію кохання. А ще йому якогось милого не давала спокою думка про вампірів. Він згадав про свою богиню-в-реальному-житті Тільду Свінтон, подумки віддав їй головну роль та почав писати сценарій до “Виживуть тільки коханці” ще у 2006. Тоді це мав бути фільм про того ж Адама і Єву. Тільки головний герой не мав бути музикантом. Як прийнято в кіно такого жанру, Адам мав репрезентувати хорошу касту вампірів і боротися проти поганої. Але як тільки Джармуш показав цей сценарій продюсерам та спонсорам, почали з’являтись нав’язливі прохання збільшити кількість екшену в стрічці. Що більше Джим це чув, то більше викреслював традиційну лінію з сюжету. Згодом Адам став уособленням самого режисера. Не повністю, звісно, але він, як і Джармуш, музикант, у його вуста вкладені рядки його улюблених поетів, він був знайомий з людьми, про яких режисер може тільки мріяти: Шубертом, Байроном, Кафкою тощо. І, можливо, якби не було чудової Тільди Свінтон, Джим був би таким же депресивним, як Адам. Але, як і Єва для головного героя, акторка в реальному житті надихає Джармуша на дії, захоплює своїми вміннями та оптимізмом і дивує знаннями. Так, впродовж семи років вона була на зв’язку у моменти, коли режисер не міг знайти фінансування, домовитися з усіма акторами, і постійно запевняла його, що так має бути, напевно ще не час.
Таки був не час: головну роль спочатку мав грати не Томі Гідлстон, а події мали відбуватися в Римі, а не Танжері. До речі, Танжер улюблене мароканське місто Джармуша. Воно розташоване на перетині африканської та європейської культури, минулого та сучасності. Це добре репрезентує світ головної героїні. У душі вона поєднує і любов до середньовічного вбрання жінок у перших кадрах, і вивчення світу тих чоловіків у спортивному одязі. Щодо Детройту, то він добре асоціюється з Адамом. Це зруйноване місто з багатим музичним минулим. Більше не потрібно казати ні слова.
Чому головні герої сноби? Бо це і була головна метафора вампірної частини цього фільму. Вампіри – безсмертні. Отже, на якомусь енному році свого життя їм все набридає, стає нудно і у них немає вибору – вони читають, дивляться кіно, досліджують музику. Це єдині створіння, у яких забагато вільного часу. Спробуйте у такому випадку не бути снобами. А ще, бути вампірами означає, що хтось їх у цих вампірів перетворив. І колись вони були людьми. Тому їхнє почуття один до одного людське так само, як депресія Адама. До образу вампірів Джармуш вирішив додати одну деталь: шкіряні рукавички. Вони вдягають їх, як тільки покидають свої будинки. Це такий самий їхній атрибут, як ікла. Що цікаво у зображенні цих створінь у Джармуша, це їхній одяг, який водночас сучасний і середньовічний. А також їхнє волосся: нарешті хтось подумав логічно! Вони ж не бачать себе в дзеркалі, тому воно не дуже акуратно вкладене. А ще, у перуках персонажів змішане звичайне людське волосся та шерсть тварин. Так теж було задумано. Вони не лише люди, а й звірі.
Джармуш пише хороші сценарії, але ще краще переписує їх наживо з акторами. Перш ніж знімати стрічку, режисер читає діалоги з героями і змушує говорити їх своїми словами. Тому важко знайти межу між вкладом сюди Свінтон, Джармуша і Гідлстона. Тут від кожного потроху: і характерів, і улюблених історичних постатей, і навіть танцювальних рухів. Джармушеві можна повністю віддати належне за музику: грають пісні його гурту SQÜRL (зокрема, римейк Funnel of Love), етнічні мароканські мотиви, Trapped by a Thing Called Love Деніса Лазаля, Can’t Hardly Stand It Чарлі Фетерса. Це все навмисне не надто популярні та відомі мелодії. У моменти прокрастинації Джармуш вмикає музичні відео на YouTube з усіх куточків світу і знаходить щось абсолютно нове і своє, а потім використовує у кіно. Джим не любить знімати точно за сценарієм. Він любить творчу імпровізацію і кінцевий варіант своїх стрічок бачить лише у монтажній кімнаті. Режисер буквально проживає життя на знімальному майданчику. А потім змушений викидати 30 хвилин надзвичайного матеріалу з фільму. І нехай ми ніколи його не побачимо, але знаємо, що це щось таке ж естетичне і по-хорошому гіпстерське та філософське.
Чим надихався режисер?
Ми можемо назвати цілий ряд фільмів про вампірів, які любить Джим Джармуш: “Вампір” Карда Дрейєра, “Тінь вампіра” з Вільямом Дефо, “Голод” з Девідом Бові та Кетрін Денев, “Мартін” Джордана Ромеро, “Залежність” Авера Феррари, ”Безстрашні вбиці вампірів” Романа Поланскі тощо.
Але “Виживуть тільки коханці” – це не вампірська стрічка про любов, а радше любовна історія вампірів. Тому найбільшим джерелом натхнення для Джима Джармуша були книжки Марка Твена.
“Щоденник Адама і Єви”, Марк Твен
Так, головні герої Адам і Єва не просто так. Вони майже з біблійного сюжету. Тільки в інтерпретації відомого американського письменника Марка Твена. У цих записах ми добре бачимо характери головних героїв – скептичного, мені-і-так-добре Адама та турботливу Єву, якій цікаво все навколо. Фрагмент зі щоденника Адама:
“Понеділок. — Ця нова істота з довгим волоссям дуже мені набридає. Воно весь час стовбичить перед очима і ходить за мною. Мені це зовсім не подобається: я не звик до товариства. Йшло би собі до інших тварин... Сьогодні похмуро, вітер зі сходу, думаю – ми дочекаємося хорошої зливи... Ми? Де я міг підчепити це слово?... Згадав – нова істота користується ним.”
І якби Адам і Єва жили ще кілька сотень років, вони точно перетворилися би в героїв “Виживуть тільки коханці”. Він став би класичним романтиком, людиною, котрій постійно не вистачає незвичних обставин і можливості зчиняти подвиги (за їх відсутності Адам впадає в депресію). Вона стала би класицисткою, людиною, яка постійно дізнається щось нове про цей світ, але мириться з його одноманітністю. І робить все, аби їм обом було добре.
Про ставлення Джармуша до зйомок фільмів:
“Для мене зйомки фільму це фази: коли я наодинці, пишу; потім – готуюся, шукаю гроші і акторів; тоді, я вже зі знімального групою, на кінокораблі, і це приголомшливо, виснажливо і хвилююче для мене, а потім я знову один з режисером монтажу ... Ці фази я називаю так відповідно: зваблення, дикий секс, а потім вагітність в кімнаті для монтажу”.
Любите чи не любите вампірів, подивитися фільм “Виживуть тільки коханці” можна в будь-якому випадку. Для задоволення від картинки, музики та атмосфери.
Comments