Зимові пейзажі нагадують вам про гармонію, хаос чи про те, як нестерпно буде діставатися зараз на роботу? А що вони викликають у Пітера Брейгеля Старшого? Розповідаємо, що можна розгледіти у його роботі «Мисливці на снігу» – одній із найвпізнаваніших картин Північного Відродження.
Циклічність. Картина входить до циклу «Пори року» та хронологічно відповідає грудню-січню. Цикл складається з шести або дванадцяти картин, з яких вціліло лише п’ять. Він продовжує середньовічну традицію ілюстрованих календарів, проте з ренесансними ідеями: «Пори року» нагадують не про суворість Божого замислу та невблаганний хід часу, а про красу кожного сезону.
Композиція. Все, що відбувається на картині, ми бачимо з верхньої перспективи або, якщо просто, з висоти пташиного польоту. Так Брейгель робить глядача богом, над (!) істотою. Геометрія картини трохи викривлена — зображення наче ввігнуте всередину полотна. Одразу це непомітно, але підсвідомо створює ефект занурення. В композиційній побудові є динаміка – діагоналі утворені схилами перетинаються вертикалями дерев. Драматичности додають гори на дальньому плані. Вони умовні та навмисні – голландські ландшафти пологі, а гори художник запозичив зі спогадів про Альпи, куди подорожував.
Символічність та настрій. , Холодна зеленувато-сіра палітра картини передає морозне заціпеніння. Попри наявність динамічних сцен, світ на ній здається застиглим.Тож тут поєднується статика і динаміка. Художник показує глядачу світ у динамічній рівновазі. Безліч людських фігур, які чітко видніються на сніжному тлі, наче створюють візерунок. Люди займаються своїми справами та утворюють з природою органічне ціле. Це передає гармонію та умиротворення.
Допитливі глядачі можуть знайти на картині і тривогу. Мисливці повернулися з лісу майже без здобичі, тож, можливо, їм доведеться голодувати. Он люди кидають у вогонь меблі – може, скоро їм буде нічим палити? А там на даху одного будинку горить димар – невже скоро спалахне і селище? Гармонія тут не просто динамічна, але й хитка.