Кажуть, Громадянська війна в Іспанії (1936-1939) була репетицією Другої світової, а Герніка – прародичкою Дрездена, Хіросіми та Лондона. 26 квітня 1937 року о 04:30 із фашистських літаків на баскське місто посипалися бомби. За три години від нього залишилося 30% будівель, а від людей – страх, агонія та 2/3 населення. Місто горіло три доби.
У січні 1937 керівництво Іспанської Республіки замовило в Пабло Пікассо роботу для павільйону на Всесвітній виставці в Парижі влітку. Картина мала бути монументальною й політичною, щоб довести світові ефективність місцевої республіканської влади. Пабло прийняв замовлення і невелику грошову компенсацію за матеріали. Пізніше з’ясувалося, що вони вартували 150 000 франків – 15% вартості всього іспанського павільйону. Цей гонорар став удев’ятеро більшим за будь-яку грошову винагороду митця до цього.
Пікассо, вражений трагедією в Герніці, відкинув попередні варіанти сюжетів (тобто, не відкинув, бо їх не мав; деякі критики впевнені, що митець клеїв дурня чотири місяці і продовжував ескізувати оголених жінок на диванах). Він натягнув полотно розміром 3,5х8 метрів і взявся до роботи. “Герніка” була готова за 35 днів.
Що ми бачимо на картині?
Увесь твір – це смерть та агонія, які повторюються й демонструються різними персонажами. Ліворуч розташована жінка з мертвим немовлям на руках. Вона кричить від болю та розпачу, закинувши голову назад. Поруч із нею – голова білого бика, єдина спокійна фігура на полотні. Його тіло та хвіст можете побачити ліворуч, позаду жінки. Нижче – покалічений чоловік стискає поламаний меч відірваною від тіла рукою. З меча росте білий мак, а на лівій долоні героя зображені стигмати, подібні до Христових. У центрі картини написаний кінь із величезною раною-отвором у боці, а над ним – лампочка з ореолом із шипів. У куті праворуч розташована жінка, ув’язнена в палаючій будівлі, а ліворуч від неї дві постаті тягнуться крізь вікна до світла, що йде від лампи.
На картині немає звичного для олійних фарб глянцю – майстер навмисно замовив максимально матові матеріали.
Що це означає?
Пікассо показує: війна – це не лише міжлюдська ворожнеча, вбивства, знищення цивілізації чи навіть самознищення людства. Вона несе із собою хаос і розпад матерії загалом. Тому на картині зображена не лише трагедія жінок, дітей і тварин – увесь світ разом із тілами персонажів деформується, руйнується та страждає.
Існує безліч трактувань героїв “Герніки”, а особливо – образів бика та коня. Одні дослідники вважають, що бик – автор, наляканий жахіттями війни. Інші говорять, що тварина – втілення фашистського режиму та уособлення Франсіско Франко. Треті розглядають її як референс до іспанської культури, цінностей та традицій, і нагадують про кориду, де бик стає жертвою вбивства. З конем ситуація схожа: на нього можна дивитися як на фашистський режим Франко (повільне конання якого Пікассо пророкував до його встановлення), як на уособлення страждань іспанського народу чи просто як на бідолашну тварину. Пікассо не зобразив на картині жодної бомби. Натомість написав лампочку із шипами – символ полум’я, яке розривало небо під час бомбардування.
Втім, ви вільні трактувати “Герніку” так, як думаєте та відчуваєте:
"... цей бик – бик, а цей кінь – кінь... Коли ви надаєте сенс конкретним речам на моїх картинах, то можете бути дуже близькими до правди, але це не моя ідея надавати чомусь значення. Я доходив до тих висновків й ідей, що й ви, але інстинктивно, несвідомо. Я малюю картину задля картини. Я малюю предмети такими, якими вони є" – наголошував Пікассо.