Про що курс?
У кожному кадрі фільму, у його композиції, у виборі кольорів чи звуків може ховатися прихований символічний зміст. І коли розбиратися з сюжетом і персонажами ми вчимося ще зі школи й на курсі “Критикуємо, отже, існуємо. Література”, то візуальну, авдіальну та ритмічну складові мистецтва нам ніхто не пояснює. Щоб заповнити цю прогалину, ми в Пусто з режисеркою Стасею створили курс про мову кіно, аби допомогти вам бачити фільми у всій красі (або потворності, будьмо чесними) їх форми.
Що ви дізнаєтеся?
– функції музики в кіно;
– звукові рішення фільму: субтрактивний і аддітивний підхід;
– види деталей у кіно: деталь атмосфери, символ, метафора, рефрен тощо;
– що таке монтаж, які його функції та яка його термінологія;
– як працює ритм і темп у кіно;
– правила монтажу;
– що таке дальній, середній, загальний, великий і детальний плани;
– види монтажу: акцентний, внутрішньокадровий, комфортний, некомфортний і маніпулятивний;
– що таке джамп-кат, мізансцена, панорама, перефокус і тревелінг;
– як працює композиція в кіно;
– що таке фреймінг (рамкування);
– як впливає розмір предметів і персонажів у кадрі на наше сприйняття;
– чому важливо слідкувати за тим, як герой взаємодіє із простором;
– як у кіно з’явився колір, що таке вірірування та тонування;
– як кольористика впливає на зміст стрічки та її сприйняття глядачем.
Що ви дізнаєтеся?
– функції музики в кіно;
– звукові рішення фільму: субтрактивний і аддітивний підхід;
– види деталей у кіно: деталь атмосфери, символ, метафора, рефрен тощо;
– що таке монтаж, які його функції та яка його термінологія;
– як працює ритм і темп у кіно;
– правила монтажу;
– що таке дальній, середній, загальний, великий і детальний плани;
– види монтажу: акцентний, внутрішньокадровий, комфортний, некомфортний і маніпулятивний;
– що таке джамп-кат, мізансцена, панорама, перефокус і тревелінг;
– як працює композиція в кіно;
– що таке фреймінг (рамкування);
– як впливає розмір предметів і персонажів у кадрі на наше сприйняття;
– чому важливо слідкувати за тим, як герой взаємодіє із простором;
– як у кіно з’явився колір, що таке вірірування та тонування;
– як кольористика впливає на зміст стрічки та її сприйняття глядачем.
Програма курсу
1
Музика
/5
З'ясовуємо, навіщо кіно музика, як вона може зробити з примітивних героїв цікавих персонажів та змусити нас почувати тривогу посторонніми звуками. А ще дізнаємося, що Тарантіно успадкував у Баха, яку музику Дзиґа Вертов привіз із донбаських шахт і як за допомогою лейтмотиву режисер “Зоряних війн” завуальовано проспойлерив нам сюжет наступних епізодів.
2
Деталі
/5
Увага до деталей – ознака професійного детектива, завзятого любителя пазлів і майстерного режисера. А ще ваша й наша, бо намагаємося бути майстерними глядачами. За маленькою подробицею може ховатися головна думка фільму, тож, аби не гуглити після перегляду його сенс, разом із нашою режисеркою Стасею з'ясовуємо, які бувають деталі та як вони працюють.
3
Монтаж, частина 1
/5
У новому випуску рубрики «Мова кіно: Монтаж» разом із нашою режисеркою Стасею з'ясовуємо, що режисер монтує стрічку ще до зйомки, як за допомогою монтажу актор може втілити різні стани з однаковим обличчям та навіщо порівнювати вампірську вакханалію з обрядом вінчання. А також вчимося пильно слідкувати за склейками, щоби не загубити поміж них важливі сигнали режисера.
4
Монтаж, частина 2
/5
В четвертому епізоді серії «Мова кіно» продовжуємо аналізувати монтаж як засіб кінооповіді, зокрема з’ясовуємо, чому спроби не маніпулювати глядачем приречені на провал, як закони людського сприйняття впливають на монтажні правила, та чому внутрішньокадровий монтаж насправді взагалі не є монтажем. А також розповідаємо, чому Дзиґа Вертов був першим кліпмейкером, як Олексій Герман створював свої фільми за допомогою хореографії та математики, та що хотів висловити Мікеланджело Антоніоні, змусивши камеру просочитися крізь віконні грати.
5
Колір
/5
У фінальному епізоді курсу "Мова кіно" прослідковуємо історію кольору в кіно, з'ясовуємо, яким кольорам режисери надають перевагу для відображення конкретних емоцій та як обрана кольорова схема може створити конфлікт у кадрі. Не боїмося страшних слів вірірування й тонування, а ще дізнаємось, що таке Technicolor. Радимо звернути увагу на те, що зелений для режисерів минулого століття маркував у кадрі передчуття жаху (це була політична іронія), а жовтий – такий любий зараз колір у поп-культурі – відповідає за розлуку й божевілля.