Лектор/ка
Олексій Гаврилюк
Тривалість
80 хв
Доступно для патронів
У цьому курсі з журналістом Олексієм вчимося аналізувати літературу професійно, щоб читати “Улісса” Джойса було простіше, а “Гаррі Поттера” – веселіше. Відсторонено аналізуємо героїв, події, способи оповіді і дивимося на тексти під призмою різних підходів до критики.
Про що курс?
Критикувати літературу – це не зізнаватися в любові чи ненависті книжкам. Це – вміти відсторонено аналізувати героїв, події, способи оповіді, дивитися на тексти під призмою різних підходів до критики, деконструювати їх і бачити в них певні позачасові літературні закономірності. Ну і, звісно, це кидатися такими розумними словами, як інтелігібельність, нарація, дієгезис, тощо. У цьому курсі вчимося аналізувати літературу професійно, щоб читати “Улісса” Джойса було простіше, а “Гаррі Поттера” – веселіше.
Що ви дізнаєтеся?
– з чого складається художній текст;
– як функціонують складові художнього тексту (персонажі, події тощо);
– які є правила літературної критики (базовані на теорії Террі Іглтона);
– хто такий літературний персонаж (за теоріями Альфреда Шюца, Зигмунда Фройда, Карла Юнга та – Террі Іглтона);
– які є критерії подієвости в текстах;
– у чому різниця між сюжетною й безсюжетною літературою;
– що таке нарація;
– хто такі автор і наратор та в чому між ними різниця;
– які є типи нарації;
– що таке точка зору автора та як вона впливає на сприйняття тексту;
– які є плани сприйняття та переповідання подій (за Борисом Успенським);
– що таке фабула і сюжет;
– як сконструйований сюжет та хто його конструює (спойлер: не автор);
– які є етапи конструювання сюжету;
– як деконструювати і конструювати тексти;
– різні підходи до критики художньої літератури (постструктуралізм, структуралізм, мітокритика, біографічний метод, постколоніалізм, формалізм, фройдизм, архетипна критика тощо);
– літературні закономірності;
– бонус: нові слова, якими можна здивувати співрозмовників;
Що ви дізнаєтеся?
– з чого складається художній текст;
– як функціонують складові художнього тексту (персонажі, події тощо);
– які є правила літературної критики (базовані на теорії Террі Іглтона);
– хто такий літературний персонаж (за теоріями Альфреда Шюца, Зигмунда Фройда, Карла Юнга та – Террі Іглтона);
– які є критерії подієвости в текстах;
– у чому різниця між сюжетною й безсюжетною літературою;
– що таке нарація;
– хто такі автор і наратор та в чому між ними різниця;
– які є типи нарації;
– що таке точка зору автора та як вона впливає на сприйняття тексту;
– які є плани сприйняття та переповідання подій (за Борисом Успенським);
– що таке фабула і сюжет;
– як сконструйований сюжет та хто його конструює (спойлер: не автор);
– які є етапи конструювання сюжету;
– як деконструювати і конструювати тексти;
– різні підходи до критики художньої літератури (постструктуралізм, структуралізм, мітокритика, біографічний метод, постколоніалізм, формалізм, фройдизм, архетипна критика тощо);
– літературні закономірності;
– бонус: нові слова, якими можна здивувати співрозмовників;
Програма курсу
1
Герой
/6
У першому випуску з'ясовуємо, хто такий літературний персонаж, де він існує, до чого тут невротики, Каїн, Авель і вечеря, про яку ви не можете припинити думати.
2
Події
/6
У другому випуску наш журналіст Олексій розповідає, у якому світі живуть персонажі книжок. Дізнаємося, чому міти, де стільки сюжетних поворотів, насправді безсюжетні, а історія про те, як місіс Деловей пішла купувати квіти навіть гостросюжетна. А ще з’ясовуємо, чому творити події в книгах - не лише завдання автора, а й читачів. І просто дивуємося з того, як можна по поличках розкладати дії героїв у критиці.
3
Оповідь та нарація
/6
У новому випуску "Критикуємо, отже, існуємо: література" наш журналіст Олексій розповідає, як письменники складають події в оповідь, до чого в ній філософи-структуралісти і від якої особи говорять із нами книжки. Все на найкращих прикладах "Intermezzo" Михайла Коцюбинського та "Джейн Ейр" Шарлотти Бронте.
4
Наратор
/6
У новому випуску "Критикуємо, отже, існуємо: література" журналіст Олексій знайомить нас із оповідачами в текстах. Особа, яка веде оповідь, має чіткий вплив на сприйняття читачем твору. Дізнаємося, від яких нараторів очікувати найбільшого занурення в історію, а від яких – не завжди потрібного читання моралей. І згадуємо своїх улюблених оповідачів.
5
Точка зору
/6
У п'ятому епізоді "Критикуємо, отже, існуємо: література" Олексій розповідає, як точка зору впливає на конструювання тексту. Ми переконуємося, що об'єктивности не існує, а ще дізнаємося про п'ять планів точки зору Бориса Успенського на прикладах епістолярних романів та "Амадоки" Софії Андрухович.
6
Сюжет
/6
У фінальному епізоді курсу "Критикуємо, отже, існуємо: література" Олексій розповідає, як автор і наратор формують сюжет у чотири етапи, хто відбирає релевантні й нерелевантні події, як зробити зі змістової лінії детектив, а поїдання тістечок у дитинстві перетворити на найважливішу в тексті подію.